Режим нуль-очікування
В нашій роботі є корисним режим нуль-очікування.
Очікуєте що піднімуть зарплату, відзначать за овертайм, поміняють процеси? Цього, скоріш за все, не станеться. Такий сценарій ви будуєте у своїй голові, в голові вашого колеги чи керівника є свої очікування щодо вас, про які ви уявлення не маєте.
Якщо жити з такими очікуваннями, це веде до розчарувань в роботі, і не тільки в роботі.
Очікування — ознака залежності.
Яка альтернатива очікуванням? Якщо просто, то їх відсутність. Як же тоді планувати і діяти для досягнення своїх цілей?
Досягнення своєї цілі — це зміна середовища, до стану, як ви собі задумали. Для прикладу, впровадити новий процес чи отримати відповідь на свій лист.
Замість очікування, ми вибираємо діяти. Якщо дія приводить до результату — добре, значить дія була вибрана адекватна. Частіше ми отримуємо якесь приближення до очікуваного результату, тому робимо корекцію свого плану, продовжуємо діяти і так до досягнення цілі. Без дії, ми не можемо навіть говорити про якісь очікування, навіть нульові.
Це ключовий момент — замість очікувати, діяти.
Відповідно, коли ми не робимо активних дій — не може бути і очікувань. Якщо ж діємо і очікуємо на результат, то кожна наша дія — це експеримент, де позитивний результат скоріше приємна несподіванка. Тому я і називаю цей режим “нуль-очікування“. З точки зору математики, це нуль, до якого ми прямуємо справа ;)
Може скластись враження, що такий режим не приводить до результату. Зовсім ні, тут рішення за вами: скільки разів ви готові адаптувати і повторити експеримент до позитивного результату? Кожного разу з нульовим очікуванням.
До завтра,
Саша Бондар