Впав продакшн!
Зрілий програміст точно переживав таке. Можна навіть пожартувати: поки не зламав продакшн чи не витер якусь базу — не сіньйор.
Як в такій ситуації поводиться молодий спеціаліст: летить до ноута, щось відразу пробує підняти, метушиться, вже думає як його звільнять, як будуть відсуджувати збитки та навіть порахує суму цих збитків.
Досвідчений інженер при падінні серверів йде заварювати чай. Він знає, що це історія як мінімум на пару годин, тому 5 хвилин нічого не вирішить, а спасати бізнес треба в доброму настрої та на ситий шлунок.
Звичайно, керівництво буде стояти на вухах і всіляко підганяти, злитись і шукати винних. В цей момент вони нічим не можуть допомогти, тому їх ввічливо потрібно заспокоїти та напоїти чаєм. Можна сказати, що все буде добре — є бекапи (якщо є ;)
Ідея в тому, що падіння системи не варто допускати, але якщо вже сталось, то діяти спокійно та холоднокровно. В більшості випадків користувачі спокійно обійдуться деякий час без сервісу. Є історії як падав DNS GoDaddy на пів дня(а з ним і пів інтернету), чи Фейсбук нещодавно. Здається — неймовірна трагедія, але всі якось пережили, зробили висновки та працюють далі.
Розкажіть як це було у вас.
До завтра,
Саша