Момент Х
Чи усім потрібна автономність та незалежність? Що якщо в аутсорс компанії вас все влаштовує? В такому випадку ніякі аргументи не змусять вас розглядати якісно інший варіант роботи, тим більше брати на себе додаткову відповідальність. Можна розслабитись та отримувати задоволення. Це такий життєвий етап. Він може бути довгим, коротким або ніколи й не закінчитись.
Згадую свою першу роботу в Ерікполі, це були 2004-5 роки. Велика польська компанія відкрила маленький офіс у Львові. Я був одним з перших трьох найнятих програмістів. Класна була робота.
Ажіотажу з вакансіями не було і хантили не рекрутери, а власники компаній або тімліди. Тоді я отримував декілька дуже цікавих пропозицій роботи, але чомусь не погоджувався, навіть коли пропонували вдвічі більшу зарплату. Мене все влаштовувало на роботі. Так тривало до якогось часу Х.
Спочатку стався конфуз з річним оцінюванням через мою відпустку. Потім мені підняли зарплату не так, як я просив, а згідно з корпоративними стандартами. До компанії тут питань немає, я відразу зрозумів, що кожен відстоює свій інтерес в міру своїх можливостей. Лише після цього я почав шукати інші варіанти — не так нової роботи, як інших способів, де я буду мати більший вплив на умови співпраці.
Такий момент стається в кожного по-своєму. Важливо не пропустити його, зафіксувати та не піддатись на зовнішні переконання в нормальності того, що сталось. Саме в цей час робиться вибір — ви ступаєте на шлях незалежності, чи приймаєте чужу аргументацію без боротьби. В багатьох випадках, рішення визначається страхом втрати стабільності, тому щоб бути готовим, варто ще в часи комфорту тренуватись і розширювати горизонти для більшого маневру в момент Х.
До завтра,
Саша