Втрамбуватись
Через те, що я активно пишу про незалежність та автономність, такі ж принципи застосовуються і в нашій Реінтех команді. Причому це робиться не через створення якихось інструкцій чи процедур. Якоюсь мірою це відбувається через цю ж розсилку, яку ви зараз читаєте — її читає вся наша команда.
Цікаво, що з часу запуску розсилки в нас пройшли сильні зміни в сторону автономності. Це не було дуже просто, усім довелось приміряти на себе нові ролі та поділитись відповідальностями. Процес триває й далі. В результаті кожен має можливість приймати рішення та діяти з межах своєї зони відповідальності, помилятись та пробувати знову. Одночасно є відчуття взаємозамінності та взаємодоповнення. Є гіпотеза, що автономні члени команди відчувають значно менший рівень робочого стресу. Побачимо це з часом.
Як в такій структурі відбувається контроль та синхронізація в комунікації? Це насправді загадка. З контролем трохи простіше — є певні метрики, які можна побачити та порівняти з планом. Тобто функцію контролю виконує реальний результат, який показує ефективність команди. Позитивний результат підтверджує гіпотези та дозволяє їх вдосконалювати. Негативний — сигнал для пошуку нових ідей та підходів.
А ось синхронізація потребує чогось складнішого, ніж позитивний зворотний зв’язок від цифр. Іноді є відчуття, що в мене зменшується контроль за деякими процесами. Але за результатами бачу, що мій намір контролювати лише заважав би.
Приходить такий образ, щоб описати налаштування комунікації в автономній команді. Уявіть як в автобус заходить багато, більше ніж є місць, різних людей. Всім тісно, незручно сидіти та стояти (прям згадав свій рейс з Шацька до Львова в часи студентства) Але коли всі зайняли свої місця, навіть якщо комусь довелось стояти на одній нозі, та автобус проїхав перші 10 км, якимось чином всі втрамбувались і кожен може знайти собі комфортне положення. Вже й не так тісно, хтось вмостився на рюкзак, хтось сів на коліна чи помінявся місцями, знайшлось місце для другої ноги…
Чи може водій чи будь-хто зовні керувати цим процесом для пошуку комфортної комбінації розміщення? Навряд чи, потрібна лише кооперація на рівні кожної пари сусідніх пасажирів. Всі пасажири мають спільну мету, яка сприяє взаємодії — доїхати до свого міста і в цьому автобусі вона в усіх лежить в одному напрямку. Такому процесу синхронізації треба довіритись, ним неможливо управляти оперативно. Найкраще що можна зробити — строго перевіряти базові знання хорошого тону та ввічливості на вході, цього буде достатньо.
Десь так ми й синхронізуємось в нашій команді.
До завтра,
Саша